Вчора по всій Україні для абітурієнтів відчинили двері приймальні комісії інститутів та університетів

Цього дня з нетерпінням чекали і майбутні студенти, і їхні батьки. І хоч деякі зміни правил вступу до вищих навчальних закладів викликали у суспільстві неабияке обурення (приміром, врахування середнього балу шкільного атестата), більшість нововведень все ж дали позитивні результати. Отже подивимось, як стартувала вступна кампанія-2010 у провідних вишах і чи полегшили зміни роботу приймальних комісій.

Настала гаряча пора

Для державних навчальних закладів вступний ажіотаж 15 липня розпочався задовго до відкриття приймальних комісій - юнаки та дівчата, не чекаючи на 9.00, ще вдосвіта почали збиратися біля їхніх дверей.

"Ми напередодні приїхали з Львівщини - донька хоче поступати до університету Шевченка на філологію, тож раненько взяли таксі, щоб зайняти чергу і в той же день здати документи, - говорить мама випускниці Марія Данильчук. - На наше здивування тут уже були люди, тож сподіваємося, що до обіду потрапимо".

Попри літню спеку, з кожною годиною черга за освітою росте на очах. "Коли ми о восьмій прийшли на роботу, вже зібрався натовп чоловік з п'ятдесяти, а коли відчинили двері о 9-й ранку, людей було ще більше, - розповідають "УК" в приймальній комісії КНУ ім. Т. Шевченка. - Загалом маємо працювати до 19 години, але бачимо, що навряд чи впораємося до цього часу - стільки бажаючих! Тож, аби пришвидшити процес прийому документів, залучили до роботи кого тільки могли.

Скільки часу йде, щоб оформити одного абітурієнта, в приймальній комісії Національного авіаційного університету сказати точно не можуть: "У кожного випускника - своя ситуація. Написати заяву та здати документи - це одне, а якщо дитина має якісь пільги, часу треба більше. А ще майже кожен має якісь уточнюючі запитання".

У регіонах теж гаряче, проте якщо в столиці абітурієнти в державних вишах штурмують майже всі напрямки, там віддають перевагу лише престижним. "Ми з донькою цілий день провели в приймальній комісії в нашому Донецькому університеті, документи беруть ще з минулого тижня, - розповідає мама випускниці Наталія Біловицька. - Два дні тому були невеликі черги, бо не всі знали, що можна прийти раніше. А вчора, наприклад, щоб здати документи на факультет журналістики, люди стояли цілісінький день. Ми встигли здати документи тільки на філологічний - аж близько 18-ї години, а щоб здати на інший - треба знову день простояти! До речі, на деякі факультети черг не було - дивно, що серед них економіка та психологія".

Дозування вишів

Цьогоріч випускники і їхні батьки перенервували ще до старту гарячої пори. Якщо більшість випускників самостійно роздрукували свої результати та спокійно розмірковували, в який саме університет їх нестимуть, кілька тисяч абітурієнтів, які подали апеляції, щодня знервовано чекали на рішення апеляційної комісії - до 15 липня залишались лічені дні. "Дуже хвилювалася, тому що всі ці дні впритул до початку вступної очікувала на рішення апеляційної комісії з тестування, - ділиться Наталя з Броварського району Київської обл. - Думала, все - не встигну отримати результат і здати документи!"

Зрозуміти дітей неважко - відтепер всього за тиждень треба встигнути віднести сертифікати й атестати одразу в кілька вишів. Стислі строки, перш за все, пов'язані з тим, що торік випускники буквально брали штурмом приймальні комісії, подаючи сертифікати у безліч вишів і на десятки спеціальностей - за принципом: а раптом кудись і пройду на бюджет! Тож тепер кожен абітурієнт зможе віднести документи лише в 5 українських ВНЗ і максимум на 3 спеціальності.

Обмеження чекають і на пільговиків, оскільки під час минулорічної вступної кампанії вони будь-що пробивалися у провідні державні університети і навіть з мізерною кількістю тестових балів витісняли з бюджетних місць вундеркіндів із "золотими" сертифікатами. Тому зараз, щоб пройти поза конкурсом, пільговики мають можливість подати оригінали документів лише до одного вишу, а в решті вищих закладів такі абітурієнти будуть конкурувати на загальних засадах.

Іспити будуть!

Щоб незабаром отримати омріяний студентський квиток, у приймальній комісії треба особисто пред'явити паспорт та власноруч написати заяву про вступ до навчального закладу, де вказати напрям підготовки і форму навчання, додати документ про здобутий освітній рівень або його завірену копію, медичну довідку, кольорові фотокартки. Також подати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (або його копію) з оцінками предметів, визначеними правилами прийому ВНЗ на відповідний факультет. До речі, з профільних дисциплін у абітурієнта повинен бути тестовий результат не нижче 180 балів, а з непрофільних - можна мати навіть менше 124-х, хоч деякі виші встановили прохідний бал не нижче 140. Якщо ж ви складали тестування ще у 2008 або 2009 роках - не біда, сміливо можете нести свої сертифікати до обраного ВНЗ - їх обов'язково приймуть! У будь-якій приймальній комісії тестові бали в роздрукованому абітурієнтом сертифікаті звіряють з базою даних УЦОЯО. Якщо ці дані раптом не співпадуть - ваш сертифікат не візьмуть в жодному вітчизняному виші.

Одначе деяких абітурієнтів, які взагалі не складали тестування, але дуже прагнуть знань, теж можуть зарахувати до студентських лав. Приміром, в Університеті Шевченка приймуть документи без сертифікатів у військовослужбовців Збройних сил України та інших правоохоронних органів при вступі на денну форму навчання і у військовослужбовців-контрактників - на заочне відділення, у тих, хто цього року звільнився зі строкової служби в армії, а також у людей, які через серйозні захворювання не мали змоги пройти тестування. Всі абітурієнти, які потрапляють під будь-яку з цих категорій і не мають у кишені сертифіката, натомість складатимуть вступні іспити.

У будь-якому разі краще нести документи в державні виші - там хоч гарантовано по закінченні навчання можна отримати диплом державного зразка, а в комерційних закладах є ризик взагалі залишитися ні з чим.

Майстри ракет дешевші

Якщо ж і з пільгами, і з тестовими балами у вас сутужно, доведеться вступати на контрактну основу. Найпопулярнішим серед абітурієнтів залишається юридичний напрямок. Скажімо, в КНУ ім. Т. Шевченка на юриста вивчать за 30 тис. грн. на рік, а у Львівському нацуніверситеті ім. І. Франка - дешевше, всього трішки більше 19 тис. грн. Економістом сьогодні можна стати за 12,5 - 28,5 тис. грн у ВНЗ столиці і за 6,5 - 14,5 тис. грн - у регіонах. Якщо ж бажаєте обрати більш цікаву професію - приміром, майструвати літаки чи ракети для космонавтів, - вас чекають на факультеті авіа- та ракетобудування. У столичному НАУ цій спеціальності навчать всього за 10,2 тис. грн на рік.

Стати філологом теж не проблема - в КНУ ім. Т. Шевченка навчання слов'янським мовам коштуватиме цього року 13,1 тис. грн, західним і східним - окремо по 23 тис. грн в рік. У Києво-Могилянській академії навчання на філологічному факультеті контрактнику обійдеться в 16,850 тис. грн. Популярним також напрямком є політологія, але майбутнім політологам доведеться викласти вже 25 тис. грн на рік.

Загалом в інститутах та університетах обіцяють оприлюднити результати зарахування вступників не пізніше 10 серпня за державним замовленням і не пізніше 25 серпня - для контрактників.

А поки що для забезпечення контролю за проведенням вступної кампанії та оперативного реагування на протиправні дії Міносвіти відкрило багатоканальну "гарячу лінію", куди можна звернутися за телефоном (044) 486-28-49. Окрім цього, з 15 липня у приміщенні міністерства за адресою проспект Перемоги,10 почала роботу приймальня громадян.